Використання нетрадиційних матеріалів і технік на заняттях з ліплення.

На заняттях з ліплення можна використовувати такі види матеріалів: глину, пластилін, а також тісто. Але основним і найкращим матеріалом є глина. Вона еластична, добре формується; вироби, що висохли є доволі міцні, зберігають форму, добре приймають різну фарбу: гуаш, акварель, темперу, масло. Для занять з ліплення не обов’язкові спеціальні фартушки, які захищають одяг, так як думка про те, що це брудний матеріал - невірна. Звичайно, треба привчати дітей працювати акуратно, але якщо глина і попадає на одяг, то після висихання легко струшується з одягу і не залишає слідів.

Добути глину також можна не прикладаючи великих зусиль. Вона є біля берегів річок, озер, при дорогах.

Добуту глину потрібно попередньо перевірити, наскільки вона придатна для ліпки.. Глина буває нежирна і жирна. Нежирна не підходить для ліплення, так як складається, в основному, з піску і не пластична. Перевірити її на пластичність можна, зліпивши з глиняного тіста ковбаску і зігнути її в кільце. Якщо на поверхні кільця при цьому не буде тріщин, то глина еластична і підходить для ліпки.

Солоне тісто– м’який , приємний на дотик , пластичний матеріал. Віск, парафін –під час нагрівання стають пластичними. Працювати з ними швидко, при охолодженні твердіють. Використовується паперова маса, використовують гіпс, пісок, сніг, холодна порцеляна.

Обладнання для занять з ліпки не складне. Кожному гуртківцю для роботи необхідна підкладна дощечка, стеки, іноді - блюдце з водою.

Ліпку завжди виконують на дошці, призначення якої не тільки в тім, щоб не забруднити стіл. Виріб, поміщений на підкладну дощечку, зручно повертати в процесі роботи різними сторонами до автора, що дуже необхідно. Дошка може бути з фанери, орголіту тощо розміром 25х25 см. На кожну з них до початку заняття чергові гуртківці кладуть куски глини, величина яких залежить від виробу і теми заняття.

Для вироблення мілких деталей, нанесення на поверхню виробу прикрас у вигляді штрихів , виярок і т.д. необхідно використовувати стеки. Замість них можна використовувати відточені ручки використаних кісточок для малювання чи клеєння.. Не обов’язково їх мати кожному гуртківцю – на групу достатньо декілька наборів стеків, з яких керівник роздає необхідну кількість на робочий стіл. В процесі заняття гуртківці можуть ними обмінюватися..

В деяких випадках буває потрібно зробити поверхню виліпленого виробу гладенькою (особливо, якщо її потім буде розписано). Пластилін загладжують рукою, а поверхню глиняних виробів полірують водою, яку ставлять в мисочках на кожну парту. Змоченою в воді рукою або кусочком полотна чи поролону поверхню виробу загладжують. Після висихання її необхідно зачистити шкуркою.



56. Скульптура як вид образотворчого мистетва.

Скульптура – це вид бразотворчого мистецтва, яке відображає, пояснює й оцінює дійсність засобами об'ємних пластичних образів і просторових форм ств із твердих (дерево, мармур, граніт) або м'яких, пластичних (глина, тісто, віск, пластилін) матеріалів.

На відміну від живопису і графіки, де об'ємна форма існує на картинній площині в уявному або ілюзорному просторі, скульптура об'ємна, існує в реальному просторі, як його частина.

Об'ємність форми і рухів її поверхні несе різні сторони змісту, разом вони надають життєву переконливість і цілісність художньому образу. Розгляд скульптури з усіх сторін, порівняння частин дозволяє уявити всі її пластичні якості і виявити зміст твору


8264658776848019.html
8264715040989246.html
    PR.RU™